Сергей (prosto_az) wrote,
Сергей
prosto_az

Здесь свои у каждого свои...

"Здесь свои у каждого свои".
Эту фразу, рожденную в зоне АТО, приходится вспоминать и за пределами зоны.
Последние выходные (хотя, какие они выходные для пастора?) провел на Волыни, Тернопольщине и Ривненщине.
То, что там евангельских верующих зовут штундами, знал с детства. И знал также, откуда это название пошло.
  А вот, о том, что в селах, даже самых малых, существует по два кладбища, - одно для православных, а другое - для "штундів" , - узнал только сейчас.
- Почему, - спрашиваю у штунды Мыколы, з села Комаривки?
- Так це ще з 20-х років минулого сторіччя. Мій дід прибув з полону після 1-ї світової з новою вірою. Вона почала сприйматися селянами.
Але коли довелося ховати (хоронить) першого штунду, - село, навчене батюшкой, вийшло на захист цвинтара.
Дякувати Богові, польська влада (Тернопільщина була на той час під Польщою) надала пустир для поховань штундів. Згодом, з'ясувалося, що наше кладовище опинилося в більш затишному місці, з кращим, для копки могили, грунтом. Інколи в нас питають дозволу на поховання чиїхось "кісток", - потомків колишніх штундів
Так и существуют в селах по две общины.
И одним из аргументов удержания православных от перехода к штундам все еще остается:
- ти куди ото зібрався? До штундів? Та хто ж тебе ховати буде?
Там "свои у каждого свои"
Tags: ЕХБ, РПЦ, по ходу дела
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 4 comments